Збір енергії механічних коливань та перетворення їх в електричну енергію за допомогою пристроїв, що працюють наоснові п’єзоефекту, набув широкого поширення. Це стало можливим завдяки створенню п’єзоелектричних матеріалів з високим коефіцієнтом перетворення енергії та поширенню мініатюрних пристроїв, для живлення яких достатньо потужності в кілька міліват. В цій роботі досліджуються коливання стержневого консольного уніморфного збірника енергії при гармонічних навантаженнях. Розглядається двошаровий стержень, що складається з латунної основи та прямокутного п’єзоелектричного елемента з електродованими плоскими поверхнями без маси та з приєднаною масою. Товщина шарів значно менша за ширину, а ширина значно менша за довжину, що дає змогу використовувати гіпотезу плоских перерізів та припущення про лінійність розподілу різниці потенціалів по товщині елементу, а також використовувати співвідношення згину довгих стержнів. В роботі виводиться характеристичне рівняння для стержня при згині, визначаються хвильові числа, кругові частоти та власні частоти для консолі. Проводиться усереднення матеріальних характеристик по площі перерізу. Будуються власні форми коливань, проводиться аналіз залежності власних частот від розмірів тіла та приєднаної маси. Досліджуються вимушені коливання збірника енергії з масою на кінці при заданих коливаннях бази. Формується рівняння пружної лінії консолі, визначаються максимальні прогини та кути повороту. Визначається згенерована на обкладках п’єзоелемента напруга з врахуванням опору зовнішнього кола. Через напругу та опір провідної лінії знаходиться потужність збірника енергії. Будуються криві залежності напруги та потужності від частоти навантаження та зовнішнього опору. Встановлено, що напруга і потужність елемента змінюються пропорційно до R. Максимальна потужність збірника енергії виникає в околі резонансів, а до першого резонансу потужність практично нульова. Між першим і другим резонансом потужність складає приблизно 1,5 mW. При переході в ультразвукову зону потужність збірника енергії значно зростає. Аналіз роботи перетворювача на резонансних частотах вимагає врахування демпфування коливань в матеріалі.