Розглядаються робота купольних конструкцій великих прольотів зі сплавів алюмінію. Вибір матеріалу елементів куполу обумовлений меншою вагою у порівнянні зі сталевими елементами, корозійною стійкістю матеріалу, меншим коефіцієнтом теплового розширення.Проведено аналіз існуючих наукових досліджень пов’язаних із проблемою втрати стійкості конструкцій, що виготовлено з алюмінію або алюмінієвих сплавів. Досліджена проблема втрати стійкості конструкцій ребристо-кільцевих куполів виконаних з алюмінієвих сплавів. У якості моделі дослідження використано двострижневу тришарнірну модель — ферму фон-Мізеса (ФМ). Отримано графіки залежностей нормальних напружень від відносних деформацій для положистої ферми з кутами нахилу стрижнів — 80 та 85 градусів від вертикалі для сплаву алюмінію 5083, різних за товщиною трубчастих профілів. Дослідження виконувались відповідно до положень, що описані в ДСТУ-Н Б EN 1999. Виведено систему аналітичних виразів для визначення модуля пружності алюмінієвого сплаву на діаграмах розтяту. Отримано аналітичні залежності, що описують роботу ферм ФМ з алюмінію для всіх сплавів, для яких відомі механічні та деформаційні властивості. Побудовано графіки залежностей відносної зосередженої сили в гребеневому вузлу ферми від відносних вертикальних деформацій з урахуванням геометричної та фізичної нелінійної роботи матеріалу. Практична значимість проведених досліджень полягає в тому, що отримані залежності дозволяють моделювати роботу ферм ФМ зі стрижнями на основі алюмінію із урахуванням різноманітної геометрії ферми. При моделювання ферм враховується наявність похилого навантаження та присутність пружних опор в гребеневому вузлу. Залежності дозволяють прогнозувати втрату стійкості алюмінієвих ребристо–кільцевих куполів, які моделюються фермами ФМ.