Вимоги до оформлення рукописів статей для публікації у збірнику
Рукопис виконується в текстовому редакторі Microsoft Word.
Формат – А5 (15 х 22.5 см), поля – «дзеркальні», згори – 2.3, знизу – 1 см, всередині і ззовні – 1.4 см, «палітурка» – 1 см. Шрифт - Times New Roman. Міжрядковий інтервал одинарний.
Структура статті
1. Код УДК – звичайний шрифт, кегль 10, форматування по горизонталі – «ліворуч».
2. Назва статті – заглавні (прописні) літери (жирний шрифт, 10 кегль), форматування тексту по горизонталі – «по центру».
3. Прізвища та ініціали авторів (жирний шрифт, 8 кегль, форматування – «по центру»), їх науковий ступінь та звання (звичайний шрифт, 8 кегль, через кому) і позначка-посилання на наступні рядки, де указано місце роботи авторів.
4. Місце роботи авторів (якщо автори працюють в одній організації, то вона зазначається один раз для всіх авторів; курсив, 8 кегль, форматування – «по центру»).
5. Анотація на мові статті (звичайний шрифт, 8 кегль) та, з нового рядка, ключові слова (звичайний шрифт, 8 кегль, форматування тексту по горизонталі – «по ширині»).
6. Основний текст статті (звичайний шрифт, 10 кегль). Форматування тексту по горизонталі – «по ширині». Абзац – відступ 0.4 см.
7. Список літератури (8 кегль).
8. Переклад англійською Списка літератури – References (8 кегль).
9. Розширені анотації українською і англійською мовами, що складаються не менше ніж з 1800 знаків включно з ключовими словами (8 кегль).
10. Бібліографічні відомості про статтю українською і англійською мовами (див. приклад оформлення статті) (8 кегль).
11. Відомості про авторів (8 кегль).
Структурні частини 1-5 відокремлюються одним порожнім рядком, 8 кегль, частини 5-7 ‑ двома порожніми рядками 10 кегль.
Відповідно до постанови ВАК України від 15.01.2003 № 7-05/1 текст статті повинен містити таку інформацію: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, на які спирається автор; формулювання мети статті (постановка завдання); викладення основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів (вихідні співвідношення, розв’язувальні рівняння, алгоритми розв’язання задач, результати експериментальних або чисельних досліджень та їх обговорення); висновки і перспективи подальших розробок у даному напрямку. Текст статті має бути структурований за тематичними розділами (заголовки розділів – напівжирним шрифтом в рядку на початку абзаца), назви розділів «вступ» і «висновки» є обов’язковим.
Формули набираються в редакторі формул MS Equation або МathType. Статті, в яких формули набрані формульним редактором MS WORD, не приймаються. Формули, на які є посилання за текстом, нумеруються з правої сторони арабськими цифрами в круглих дужках. Якщо група формул займає декілька рядків, номер ставиться навпроти останньої формули групи. Форматування пронумерованих формул по горизонталі – «праворуч». Значення параметрів, які необхідно встановити в редакторі формул MS Equation або MathType наступні:
Розмір:
- Звичайний 10 пт;
- Крупний індекс – 7 пт;
- Дрібний індекс 5 пт;
- Крупний символ 16 пт;
- Дрібний символ 10 пт.
Рисунки до статті мають бути оформлені в електронному вигляді, виконані в графічному редакторі (або скановані) в колірному режимі – «відтінки сірого» і розміщуватися на визначених автором місцях в тексті статті шляхом використання процедури WORD «Вставка малюнка з файла». Рисунки нумеруються і підписуються (за потребою). Нумерація і підпис рисунків виконується шрифтом 8 кегля (наприклад: „Рис. 1” або „Рис. 1. Характерні залежності…”). Рисунки розміщуються посередині сторінки, «перериваючи» текст. Рисунки не повинні бути перевантажені зайвими написами і поясненнями. Необхідні пояснення подаються в тексті статті. Статті, в яких рисунки виконані засобами WORD або Excel не приймаються до друку.
Таблиці розташовуються в тексті статті і позначаються згори і праворуч як «Таблиця 1», «Таблиця 2» і т.д. Нижче, в центрі рядка, розташовується назва таблиці (за потреби), далі – сама таблиця. В верхніх рядках таблиці не має бути пустих комірок.
Список літератури виділяється підзаголовком “СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ” та оформлюється згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 7.1 - 2006: Список використаної літератури повинен вміщувати не менше 5 посилань. Шрифт ‑ 8 кегль, прізвища авторів літературних джерел виконуються курсивом. В тексті нумерація посилань на літературні джерела виконується арабськими цифрами, взятими в квадратні дужки. Посилання на літературні джерела подаються на мові оригіналу. Список літератури оформлюється мовою, на якій написана стаття, та дублюється латиницею у вигляді транслітерації прізвищ авторів, назви статті, а також імен власних, видавництв і т.і. (другий список). При цьому після транслітерованої назви статті в дужках подається переклад назви статті. Транслітерування інформації необхідне відповідно до постанови КМУ від 27.01.2010 №55 постанови КМУ від 27.01.2010 №55.
Після списку літератури надаються розширені (не менше 1800 знаків включно з ключовими словами) анотації українською і англійською мовами, що містять прізвища авторів, назву статті, анотації і ключові слова.
Після анотацій наводиться інформація для Українського реферативного журналу та відомості про авторів (8 кегль).
Див. Приклад оформлення основних структурних частин рукопису статей.